виріжок

виріжок
—————————————————————————————
ви́ріжок
іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "виріжок" в других словарях:

  • виріжок — жка, ч. 1) Частина чого небудь, що видається наперед; виступ. 2) розм. Крайня, кінцева частина села …   Український тлумачний словник

  • виступ — 1) (частина чого н., що видається вперед), уступ, приступка, припічок, виріжок, прискалок; ребро (у місці перетину двох площин) 2) (дія, спрямована проти кого / чого н.), похід; випад, вихватка (недоброзичлива / ворожа); вилазка (зухвала) 3)… …   Словник синонімів української мови

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • дифузія — диффузия diffusion Diffusion – 1) Перенесення речовини, зумовлене вирівнюванням його концентрації у спочатку неоднорідній системі. Д. одна із стадій численних технологічних процесів (адсорбції, сушки, екстрагування, брикетування зі зв’язуючими та …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Чёрная (Одесская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чёрная. Село Чёрная укр. Чорна Страна Украина …   Википедия

  • гідромодуль — я, ч. 1) Показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу. 2) Щит зі спеціальним вирізом для вимірювання середньої витрати води річки …   Український тлумачний словник

  • знаходити — джу, диш, недок., знайти/, знайду/, зна/йдеш і рідко ізнайти/, найду/, на/йдеш; мин. ч. знайшо/в і рідко ізнайшо/в, шла/, шло/; док., перех. 1) Шукаючи, виявляти кого , що небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок,… …   Український тлумачний словник

  • середній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого небудь. || Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). •• Сере/дній па/лець палець,… …   Український тлумачний словник

  • смуга — и, ж. 1) Видовжена, обмежена чим небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару. || Складка на шкірі …   Український тлумачний словник

  • епоха — (тривалий проміжок часу, що його вирізняють за якимсь характерним явищем, подією тощо), доба, пора, період, часи мн., час, роки мн., дні мн., ера …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»